Як Півник перехитрив Лиса

Короткий опис казки:

🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇

Читайте казку: Як Півник перехитрив Лиса

Одного вечора, коли сонечко вже ховалося за обрій, усі птахи збиралися у свої гнізда, щоб відпочити після насиченого дня. Мудрий Півник на ім’я Дзьобик теж вмостився на товстій гілці старого дуба, щоб приготуватися до сну.

Раптом його гострі очі помітили червоний спалах між кущами. Щось довгоносе з пухнастим білим хвостом прокрадалося до дерева. Це був Хитрун, пронозливий лис.

— Ой, друже Дзьобику! — вигукнув Хитрун, старанно ховаючи лукаву посмішку. — Ти, мабуть, ще не чув чудової новини!

— Якої новини? — насторожився Півник, бо добре знав, що лисиці рідко з’являються без хитрощів.

— О, це просто неймовірно! — збуджено продовжив Хитрун. — У лісі відбулася велика нарада, і всі звірі вирішили жити в мирі та дружбі! Більше ніхто нікого не полюватиме, і всі стануть найкращими друзями! Я так радий, що просто хочу обійняти тебе, любий друже!

Півник хитро примружився і, удавано захоплено, піднявся на лапках, витягнувши шию.

— Оце так новина! — вигукнув він. — Це найкраще, що я коли-небудь чув! Але… зачекай-но, що це там у далечині?

Хитрун насторожився.

— Що? Що ти бачиш? — занепокоївся він.

— О, це ж наші добрі друзі, мисливські пси! — радісно сказав Півник. — Вони, напевно, теж дізналися про велику новину і біжать обійняти тебе, друже мій!

Хитрун аж підстрибнув, очі його округлилися від жаху. Він заметушився на місці.

— Е-е-е, знаєш, Дзьобику, — забелькотів він, пильно вдивляючись у далечінь. — Може, вони ще не чули новини! А ще я щойно згадав, що вдома у мене дуже важливі справи… Бувай!

І лис блискавично кинувся геть, розпушивши свій хвіст.

Півник весело засміявся.

— От і добре! Тепер я можу спокійно спати! — промовив він і зручно вмостився на гілці, вдоволено закривши очі.

Кінець.

А мораль цієї казки така: хитрий завжди знайде ще хитрішого за себе!

Слухайте аудіоказку: Як Півник перехитрив Лиса