Перегони черепахи й зайця

Зміст казки для дітей: Перегони черепахи й зайця

Чи зможе повільна черепаха перемогти швидкого зайця в перегонах? Дізнайтеся, які наслідки матиме заздрість і самовпевненість, і як важлива наполегливість.

Читайте онлайн українською казку: Перегони черепахи й зайця!

Заєць був відомий у всьому лісі своєю силою та швидкістю. Без особливих зусиль він міг долати великі відстані за дуже короткий час, навіть не спітнівши.

Одного разу заєць шкутильгав повз черепаху, яка важко пробиралася через ліс. Заєць зупинився і почав сміятися.

«З твоїми короткими лапками і великим панциром, ти найповільніша тварина, яку я коли-небудь бачив! Дивись, щоб ти не заснув під час бігу!» — підбадьорював заєць, тримаючись за живіт від сміху.

Черепаху не збентежили слова зайця. Вона продовжувала повільно переступати з ноги на ногу.

«Мені справді доводиться дуже уважно придивлятися, щоб зрозуміти, чи ти рухаєшся, чи стоїш на місці. Скільки часу тобі потрібно, щоби пройти десять метрів? Цілий день?» — продовжував репетувати заєць.

Тоді черепаха зупинилася. «Ти можеш продовжувати сміятися з мене. Досі я завжди приходила до місця призначення. А якщо добре подумати, то я навіть думаю, що перемогла б тебе в перегонах», — сказала черепаха, посміхаючись.

Почувши це, заєць покотився по підлозі від сміху. Лише через кілька хвилин заєць знову заспокоївся і погодився на перегони.

Вони швидко домовилися, що лисиця буде суддею, і через деякий час зустрілися біля старої берези, на узгодженому місці старту перегонів.

«Хто першим добіжить до великого ставка, той і виграв перегони», — оголосила лисиця. «Ви готові? Три, два, один — уперед!» — крикнув він і відкрив перегони.

Немов блискавка, заєць зірвався з місця і помчав геть. Через деякий час він уже подолав половину дистанції. Обернувшись, він побачив, що черепаха просунулася лише на кілька кроків.

«Якщо це так легко, то я ще маю достатньо часу, щоб зробити короткий похід до морквяного поля», — подумав заєць. Під радісні вигуки тварин, що спостерігали за ним, він пішов прямо до великого поля і з насолодою відкусив кілька морквин.

Коли через кілька хвилин він повернувся на бігову доріжку, то побачив, що черепаха все ще стоїть біля стартової лінії. Насилу переставляючи ноги, вона повільно поповзла лісом.

«А тепер поквапся!» — гукнув їй заєць і розвернувся. Птахи, миші та лисиці, які спостерігали за цим видовищем, підбадьорювали зайця. Під аплодисменти глядачів заєць виконав кілька трюків і сміливих стрибків.

Однак від постійного руху та смачних морквин заєць швидко втомився. Тому перед самим фінішем він приліг на траву, щоб трохи відпочити. Не встиг він прилягти, як поринув у міцний сон.

Раптом його вирвали з дрімоти гучні вигуки та оплески. Він розплющив очі й ледве повірив у те, що побачив. Черепаха переступила фінішну лінію і виграла перегони.

«Вітаю, люба черепашко. Ти виграла перегони!» — вигукнула лисиця. Усі лісові звірі привітали черепаху й разом із нею святкували неймовірну перемогу.

Заєць не міг повірити, що програв черепасі. Він почувався дуже соромно й розчаровано. Підійшов до черепахи і привітав її з перемогою.

«Я вибачаюся за те, що насміхався з тебе. Ти довела, що не важливо, як швидко ти рухаєшся, а як наполегливо ти йдеш до своєї мети. Ти була розумнішою і стійкішою за мене», — сказав заєць.

Черепаха посміхнулася і подякувала зайцеві за його чесність. Вона запропонувала йому дружити й разом подорожувати лісом.