Зимова казка про відважного пса Айса і снігову пригоду

Короткий опис казки:

🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇

Читайте казку: Зимова казка про відважного пса Айса і снігову пригоду

Одного зимового вечора сім’я поверталася додому зі свята. 

Тато Олексій, мама Марійка, їхня донечка Софійка та улюблений собака на ім’я Айс їхали засніженою дорогою, ще повною святкового настрою.

У машині було тепло й затишно. Усі сміялися, співали пісні, згадували веселі моменти зі свята. Софійка плескала в долоні, тато підспівував, а мама сміялася від душі.
А Айс сидів позаду, махав хвостом і радісно підгавкував у такт пісні, ніби теж хотів співати разом із родиною.

— Який у нас веселий пес! — усміхалася мама.
— Справжній артист! — додавав тато.
— Айс, ти з нами співаєш? — жартома питала Софійка.
Пес відповідав дзвінким гавкотом і ще сильніше махав хвостом.

Дорога була спокійною, сніг падав легко й красиво, мов у казці. Машина впевнено їхала вперед. Але раптом сніг почав сипати все сильніше. Великі пухнасті сніжинки летіли з неба, наче хтось струшував величезну білу подушку.

Спочатку їхати ще було можна. Та коли вони доїхали до невеликого міста біля річки, усе змінилося.
Дорогу замело повністю. Сніг лежав такими високими кучугурами, що тато, коли вийшов із машини з лопатою, став нижчий за снігову гору.

— Ого… Тут не дорога, а справжня стіна зі снігу, — здивувався він.
— Ми точно не проїдемо? — з тривогою запитала мама.
— Навіть пішки важко пройти… — відповів тато, оглядаючись довкола.

Скільки він не намагався розчистити шлях — усе було марно. Сніг сипав без упину.
Родина повернулася в автомобіль. Вони грілися, намагалися викликати допомогу, але марно — дороги замело, а до дому було далеко.

Минув час. Паливо в машині почало закінчуватися.
— Тату… а що ми будемо робити? — тихо запитала Софійка.
— Зараз щось придумаємо, — сказав тато, хоча в голосі відчувалася тривога.

І саме тоді Айс насторожився.

Він підняв голову, прислухався до вітру… і згадав.
Колись, ще маленьким щеням, він чув історії про своїх пращурів — собак, які не боялися снігу, бігли в упряжках, тягнули сані й рятували людей у заметілях.

Айс рішуче скочив із сидіння й почав гавкати біля багажника.

— Що з ним? — здивувалася мама.
— Ні, — раптом сказала Софійка. — Він щось придумав.

Вона вийшла з машини й присіла біля пса.
— Айс, ти хочеш нам щось показати?

Пес подивився їй в очі й гавкнув упевнено.

Вони відкрили багажник — і побачили санчата.

— Він же не зможе… — прошепотіла мама.
Та Айс підійшов уперед і показав Софійці сісти.

Вона сіла.
Пес потягнув санчата — впевнено й рівно.

Тоді сів тато, потім мама.
І Айс рушив.

Йому було важко: лапи ковзали, у вушка залітав холодний сніг, носик замерзав. Але він знав — він мусить врятувати свою сім’ю.

Вони рушили через замети, поля й холодний вітер.
— Ми поруч, друже, — підбадьорював тато.
— Ти справжній герой! — радісно кричала Софійка.

Іноді Айс падав, але щоразу підводився й ішов далі.

Коли почало сутеніти, попереду з’явилися вогники міста. Там з’явився зв’язок. Тато подзвонив бабусі Ганні та дідусю Петру, і незабаром вони приїхали та забрали родину додому.

Усі були втомлені, але щасливі.

А Айса обіймали, цілували й дякували.
— Ти наш рятівник, — сказала мама.
— Найкращий друг, — додав тато.

Софійка обійняла пса за шию й прошепотіла:
— Мені ніхто не повірить у школі… Але я знаю правду. Ти — справжній герой.

А Айс лише тихенько вильнув хвостом.
Бо він знав: собака завжди поруч, коли людині потрібна допомога.

Кінець!

❤️ Читайте казки ще зручніше у додатку! ✨

❗Важливо❗Зараз ви можете отримати доступ до додатку безкоштовно!

Слухайте аудіоказку: Зимова казка про відважного пса Айса і снігову пригоду

Мораль казки

Справжня відданість і хоробрість часто ховаються там, де ми їх не очікуємо. Айс довів, що любов до родини дає силу долати навіть найважчі випробування. Коли люди і тварини довіряють одне одному та діють разом, вихід знаходиться навіть у безнадійній ситуації. Добрі серця й підтримка роблять справжні дива.

Запитання до казки

1. Чому сім’я не змогла продовжити шлях на автомобілі і що їм загрожувало?
2. Як Айс зрозумів, що саме він може допомогти своїй родині?
3. Які риси характеру допомогли Айсу стати справжнім рятівником?

Наприкінці хочеться побажати, щоб у кожної родини завжди був поруч хтось, хто підтримає у важку хвилину. Нехай ця казка нагадає дітям і дорослим, як важливо довіряти, допомагати й вірити одне в одного. А ще — цінувати своїх вірних друзів 🐾