Короткий опис казки:
Марк і білочка Руда вирушають до річки, але випадкова гра перетворюється на важливий урок про те, як берегти природу та бути справжнім другом довкілля.
🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇
Читайте казку: Як Марк навчився берегти природу
Жив собі у маленькому селі хлопчик на ім’я Марк. Він був дуже допитливий, любив бігати босоніж по теплій траві та ловити сонячні зайчики. Літо було його найулюбленішою порою року.
Одного сонячного ранку Марк прокинувся і вирішив піти до річки. По дорозі він зустрів свою найкращу подругу – білочку Руду.
– Привіт, Марку! Куди поспішаєш? – запитала Руда, весело махаючи пухнастим хвостиком.
– Йду до річки! Хочу покупатися та зібрати гарних камінців, – відповів хлопчик. – Хочеш зі мною?
– Звісно! – зраділа білочка.
Дорогою вони почули дзижчання. Це була бджілка Міла, яка збирала нектар із польових квітів.
– Привіт, друзі! Куди це ви йдете? – зацікавилась Міла.
– На річку! Підеш із нами? – запросив Марк.
– Я б із радістю, але мушу закінчити збір меду, – усміхнулась бджілка. – Проте будьте обережні: у річці живе старий рак на ім’я Щипко, він дуже не любить, коли хтось смітить у воді.
Марк із Рудою кивнули й пообіцяли бути чемними.
Вони прибігли до річки, кинули сандалі в пісок і почали плескатися у воді.
Сонце світило, вода була тепла, і Марк вирішив зробити паперовий кораблик.
– Дивись, Рудо, як він гарно пливе! – зрадів він.
– Гарно, – погодилася білочка, – але ти ж забув, що Міла просила берегти річку.
Та Марк не зупинився. Він зробив ще кілька корабликів, а коли вони розмокли, залишив їх плавати. Раптом з-під каменя виліз старий рак Щипко. Він був поважного віку, з довгими вусами й серйозним поглядом.
– Хто це тут смітить у моїй річці? – гримнув він.
– Ой, це я… але я ж просто грався, – знітився Марк.
– Гратися можна по-різному, – суворо сказав Щипко. – Усі жителі річки страждають, коли хтось залишає сміття. Хтось мусить його прибирати. А якби всі так робили, у річці було б брудно й неприємно.
Марк почервонів.
– Вибач, Щипко. Я не думав, що це проблема. Я все приберу.
Хлопчик зібрав усі залишки корабликів і поклав їх у сумку, щоб вдома викинути у смітник. Руда похвалила друга:
– Ти молодець, Марку! Не кожен уміє визнавати помилки.
– Тепер я завжди пам’ятатиму, що річка – це дім для багатьох мешканців, – відповів хлопчик.
Бджілка Міла, пролітаючи повз, теж почула цю розмову й усміхнулася:
– Ви справжні друзі природи!
І з того дня Марк став уважнішим: він завжди прибирав після пікніків, не ламав гілок і не топтав квіти. Літо тривало, і кожен день приносив нові радощі – але вже без шкоди для довкілля.
Слухайте онлайн аудіоказку: Як Марк навчився берегти природу
Мораль: навіть маленькі дії можуть зробити світ чистішим і кращим.