Короткий опис казки:
Бім і Бом змагалися, щоб збудувати найкращі хатинки, але буря зруйнувала їхні споруди. Тільки завдяки єдності сім’ї вони зрозуміли справжню силу родинної підтримки.
🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇
Читайте казку: Сила сімʼї. Як буря навчила Бім і Бома дружити
У густому лісі, на березі тихої річки, жила дружна сім’я бобрів: мама Бора, тато Боб і двоє синів — Бім та Бом. Бобриків усі знали за їхню працьовитість і завзяття.
Одного дня Бім і Бом сиділи на березі річки і дивилися, як вода повільно несе гілочки.
— А знаєш, Боме, — почав Бім, — я хочу побудувати собі нову хатинку! Високу-високу, аж до хмар!
— А я збудую ще вищу! І красивішу! — не відставав Бом.
— Побачимо, — примружив очі Бім.
І почали брати змагатися. Бім хапав гілочки і тягнув їх до свого будиночка. Бом підглядав за братом і намагався знайти гілочки товстіші та довші.
— Ей! Це ж моя гілка! — обурився Бім, коли побачив, як Бом тягне товсту вербову гілку до своєї хатинки.
— А хіба тут написано твоє ім’я? — відповів Бом і швидко побіг далі.
Мама Бора бачила, як сини бігали вздовж берега, сперечалися і забирали гілочки один у одного.
— Хлопчики, — лагідно звернулася вона, — невже ви забули, що тато завжди казав? Разом — ми сила!
— Який там разом! — буркнув Бім. — Моя хатинка буде найвища!
— А моя найміцніша! — додав Бом і швидко побіг далі.
Так минали дні. Нарешті обидві хатинки були збудовані. Бім стояв перед своїм будиночком, задоволено оглядаючи високу конструкцію.
— А тепер подивимось, чия хатинка краща! — крикнув він братові.
— Моє дерево товстіше! — відповів Бом, піднявши носа.
Але раптом з неба почувся гуркіт. Почалася буря. Вітер завивав, дощ лив як із відра. Хвилі на річці здіймалися все вище.
— Ой! Мій будинок зруйновано! — закричав Бім, коли сильний порив вітру зламав дах його хатинки.
— Мій теж! — розпачливо вигукнув Бом, коли вода почала розмивати його фундамент.
— Мамо! Тату! — разом закричали бобрики і кинулися до великої хатинки батьків.
Коли буря стихла Боб і Бора почали допомагати дітям. Вони витягнули обидва будиночки з води, зміцнили стіни і скріпили гілки міцними лозами.
— Якби ви допомагали один одному, а не змагалися, ваші хатинки витримали б бурю, — строго сказав тато Боб.
— І якби ви не забирали гілки один в одного, а працювали разом, ваші будинки були б міцнішими, — додала мама Бора.
Бім і Бом сором’язливо опустили голови.
— Вибач, Боме, — прошепотів Бім.
— І ти вибач, Біме, — відповів Бом і простягнув брату лапу.
— Тепер ми зрозуміли. Разом ми непереможні! — радісно сказали брати і обійнялися.
І відтоді Бім і Бом більше не змагалися, а завжди допомагали один одному, бо знали, що справжня сила сім’ї — у єдності та підтримці.
Кінець!
Мораль: У гонитві за кращим можна втратити найважливіше. Справжня сила не в суперництві, а у взаємодопомозі та підтримці родини.
Залишити відповідь