Ласкаво просимо у світ казок про Святого Миколая!✨ Тут ми разом з дітьми вирушимо у захопливі подорожі, де добро і чудеса розцвітають. Запрошуємо вас на онлайн читання казок українською мовою, де мрії стають реальністю.
Оберіть для казку про Святого Миколая для читання:
Казка для найменших: Чарівні листи до Святого Миколая
Тимко та Олівія малюють листи Святому Миколаю. На ранок знаходять під подушкою пазли та санчата. Щасливі, вони обіцяють бути слухняними. Казка про радість слухняності та чарівні подарунки від Святого Миколая.
Віра, Мрії, Дива. Пригода Олени з Святим Миколаєм
Дівчинка Олена, не віруючи в Святого Миколая, отримує від нього неймовірний подарунок – подорож до Діснейленда. Подарунок відкриває її серце для віри в дива та саму себе.
Казка про Святого Миколая і хлопчика, який чекав повернення батька додому
Це казка про хлопчика-мрійника, який просив Святого Миколая повернути його батька із війни. Святий Миколай подарував йому книгу з казками й із часом виконав його мрію.
Коротка казка: Мрії Каті та подарунок від Святого Миколая
Катя хотіла собачку, але Святий Миколай подарував іграшку. Але знахідка справжнього цуценята розкрила секрет — істинне щастя може прийти не тим шляхом, що ми очікуємо.
Казка для найменших: Чарівні листи до Святого Миколая
Жили-були мама, синок Тимко та донька Олівія. Було вони сумні, адже діти вже не вміли писати, але дуже хотіли написати листа Святому Миколаю.
Мама зрозуміла це, посміхнулася і сказала: «Діти, давайте подумаємо як нам передати лист Святому Миколаю від вас.”
Тимко подумав і вигукнув: «Мамо, а чому б намалювати лист?»
«Лист із малюнками? Звучить чудово! А що ми намалюємо?» відповіла мама.
«Санчата! Та великі пазли із зайчиками!» весело сказала Олівія.
Так вони взяли аркуш паперу, фарби та олівці. Тимко малював санчата, а Олівія прикрашала аркуш веселими зайчиками. Малюнки вийшли як справжнє чарівне свято!
Потім діти поклали свої листи під подушку та сказали: «Святому Миколаю, ми обіцяємо бути слухняними!»
На ранок, коли діти прокинулися, вони відразу ж поспішали перевірити свої листи. Під подушкою Тимко знайшов великі пазли, а біля ліжка Олівія знайшла маленькі санчата!
«Ого! Святий Миколаю впізнав наші малюнки й подарував нам чудові речі!» радісно сказав Тимко.
«Так, адже ми були слухняними, як обіцяли мамі!» додала Олівія.
Так діти зрозуміли, що Святий Миколай завжди чекає на листи чемних діток, а подарунки від нього приносять радість і веселий настрій. З того часу Тимко та Олівія завжди пам’ятатимуть, що слухняність — це ключ до чарівних подарунків від доброго чарівника Святого Миколая.
Кінець.
Віра, Мрії, Дива: Пригода Олени з Святим Миколаєм
Олена була дівчинкою, яка не вірила у Святого Миколая. Вона вважала, що це просто вигадка для маленьких дітей, які не знають, що подарунки купують їхні батьки. Олена любила читати книжки про пригоди, мріяла подорожувати світом і бачити різні країни. Але її батьки не мали грошей на такі дорогі подорожі, тому Олена мусила задовольнятися своєю уявою.
Одного дня, напередодні свята Святого Миколая, Олена побачила в школі, як її однокласники писали листи до Святого Миколая зі своїми бажаннями. Олена зневажливо посміхнулася і подумала: «Які вони наївні! Не розуміють, що Святого Миколая не існує! Якщо б він був справжнім, то я б попросила його про подорож у Діснейленд, де я б зустріла своїх улюблених героїв із мультфільмів. Але це неможливо, тому що такі дива не трапляються!»
Олена вирішила, що вона не буде писати листа до Святого Миколая, а просто піде додому й почитає свою нову книжку про Пітера Пена, який вмів літати. Але коли вона прийшла додому, вона побачила, що на її столі лежав конверт із її ім’ям. Олена здивувалася і відкрила конверт. У ньому був лист від Святого Миколая! Олена не могла повірити своїм очам. Лист був написаний красивим почерком і мав золоту печатку. Олена прочитала лист:
«Дорога Олена!
Я знаю, що ти не віриш у мене, але я існую і хочу зробити тобі подарунок, який ти так давно мрієш. Я знаю, що ти любиш пригоди й хочеш побачити Діснейленд, де живуть твої улюблені герої з мультфільмів.
Я хочу запропонувати тобі таку можливість. У цьому конверті ти знайдеш квиток на літак до Парижа, де знаходиться один із найкрасивіших Діснейлендів у світі. Ти також знайдеш гроші на проживання в готелі і вхід до парку розваг. Ти можеш узяти із собою одного з батьків, хто поділить із тобою цю подорож. Але є одна умова: ти мусиш вірити в дива й у мене, Святого Миколая.
Якщо ти не віритимеш, то твій подарунок зникне, як і твоя мрія. Ти маєш час до ранку 6 грудня, щоб вирішити, чи хочеш ти скористатися моїм подарунком. Я сподіваюся, що ти зробиш правильний вибір і побачиш, що дива трапляються тим, хто в них вірить.
З любов’ю, твій Святий Миколай.”
Олена не могла повірити своїм очам. Вона подумала, що це якийсь жарт або помилка. Вона перевірила конверт і побачила, що в ньому дійсно був квиток на літак і гроші. Вона підійшла до вікна й побачила, що на вулиці стояв санчата з оленями, а біля них стояв чоловік у червоному одязі з білою бородою. Він посміхався і махав їй рукою.
Олена зрозуміла, що це був Святий Миколай. Вона відчула, як її серце застукало сильніше. Вона згадала, як вона колись вірила в нього, як вона чекала його подарунків і раділа їм. Вона згадала, як вона любила дивитися мультфільми про Діснейленд і мріяла туди потрапити. Вона зрозуміла, що вона хоче скористатися цією можливістю і побачити свою мрію. Вона вирішила, що вона вірить у Святого Миколая і у дива.
Олена вискочила з дому й побігла до Святого Миколая. Вона обійняла його й подякувала йому за подарунок. Вона запитала, чи може взяти із собою свою подругу Марію, яка теж любила Діснейленд. Святий Миколай погодився та сказав, що вони мають поспішати, бо літак відлітає через дві години. Олена й Марія не могли повірити своїм очам.
Вони подякували Святому Миколаю за цю чудову подорож, він сказав, що вони мають пам’ятати, що він завжди з ними й що вони завжди можуть звернутися до нього за допомогою. Миколай сказав, що вони мають вірити в себе й у свої мрії, бо тоді вони здійсняться. Він поцілував їх у щоки й попрощався з ними.
Олена й Марія пішли до літака і знайшли свої місця. Вони з нетерпінням чекали, коли вони прибудуть до Діснейленда й зустрінуть своїх улюблених героїв із мультфільмів. Вони розповідали одна одній, що вони хочуть побачити і зробити там.
Вони мріяли про те, як вони будуть кататися на атракціонах, гуляти по замку, фотографуватися з Міккі Маусом і Мінні Маус, співати пісні з Аладіном і Жасмін, літати з Пітером Пеном і Дінь-Дінь, боротися з піратами й багато іншого. Вони були такі щасливі, що не помітили, як літак здійнявся в повітря і полетів до їхньої мрії.
Казка закінчилася.
Казка про Святого Миколая і хлопчика, який чекав повернення батька додому
Був собі хлопчик, який дуже любив мріяти. Він мріяв про різні чудеса, про подорожі, про пригоди, про друзів. Але найбільше він мріяв про свого батька, який був на війні. Він дуже скучав за ним і хотів, щоб він повернувся додому і зміг проводити з ним багато часу.
Напередодні свята Святого Миколая, хлопчик написав до нього листа зі своїм побажанням. Він просив, щоб Святий Миколай зробив Україну сильною, і щоб його батько повернувся із війни. Він поклав листа в поштову скриньку й пішов спати, сподіваючись, що його мрія здійсниться.
А Святий Миколай, який був добрим чарівником, отримав листа від хлопчика й засумував. Він хотів допомогти хлопчикові, але він не міг змінити хід війни або повернути його батька додому. Він міг тільки дарувати подарунки чемним дітям і попереджати неслухняних різкою. Але він не хотів залишити хлопчика без уваги, тому він подумав, що може зробити для нього.
Він вирішив, що подарує хлопчикові книгу з казками про Святого Миколая. У цій книзі були розповіді про те, як Святий Миколай допомагав людям, тваринам, рослинам, ангелам і чортикам. У цій книзі були казки про добро та зло, про сміливість та милосердя, про віру та надію.
Святий Миколай поклав книгу під подушку хлопчика й побажав йому гарних снів. Він сподівався, що книга порадує хлопчика й допоможе йому пережити скрутні часи.
А хлопчик прокинувся вранці і з радістю побачив книгу під подушкою. Він відкрив її і почав читати казки про Святого Миколая. Він захоплювався від їхньої краси, мудрості, гумору. Він уявляв себе героєм казок, який разом зі Святим Миколаєм робив добрі справи. Він відчував, що Святий Миколай був поруч із ним і підтримував його.
Й ось одного дня, коли хлопчик читав книгу, він почув дзвінок у двері. Він побіг відкрити й не повірив своїм очам. На порозі стояв його батько, який повернувся із війни. Він обняв хлопчика і сказав, що він дуже скучав за ним і що він тепер буде з ним завжди. Він сказав, що війна закінчилася і що Україна стала сильною.
Хлопчик не міг стримати своєї радості. Він обійняв батька і сказав, що це найкращий подарунок від Святого Миколая. Він показав батькові книгу з казками й запропонував йому почитати її разом. Батько погодився і вони сіли на дивані, обнявшись. Вони читали казки про Святого Миколая і сміялися, плакали, дивувалися. Вони відчували, що Святий Миколай був поруч із ними й радів за них.
Так хлопчик-мрійник отримав свою мрію. Він був щасливий, що його батько повернувся і що вони могли проводити з ним багато часу. Він був вдячний Святому Миколаю за його подарунок. Він був впевнений, що Святий Миколай завжди допоможе тим, хто мріє про добре.
Кінець.
Мрії Каті та подарунок від Святого Миколая
Жила-була дівчинка на ім’я Катя. Катя була найвеселішою та наймінливішою в селі. Але в Каті було одне бажання, яке вона так хотіла здійснити — мати свою справжню собачку. Але, на жаль, батьки ніколи не дозволяли їй мати собаку вдома.
Одного дня Катя вирішила написати листа Святому Миколаю. Вона дуже ввічливо просила його про найдорожчий для неї подарунок — справжню собачку, яку вона зможе називати своєю найкращою подругою.
«Дорогий Святий Миколаю, — писала Катя, — я дуже мрію про собачку. Вона буде моїм найкращим другом, і ми разом будемо гратися, гуляти та радіти життю. Будь ласка, допоможи мені здійснити мою мрію. З любов’ю, Катя.”
На День Святого Миколая, під подушкою Каті виявився лист від самого чарівника. Він написав: «Дорога Катю, я чув твої бажання. Але я приніс тобі особливий подарунок — іграшкову собачку-робота. Вона слухатиметься тебе й навіть вміє гавкати. Пограй із нею та будь щаслива!»
На початку Катя трошки розчарувалася, але коли вона почала грати з іграшковою собачкою, вона зрозуміла, як це весело. Вони грали в загадки, виконували трюки та навіть гуляли в парку. Ця собачка стала найвірнішою подружкою для Каті.
Але одного дня, коли Катя гуляла біля будинку, вона знайшла справжню собачку — маленьке цуценя, яке потрапило до них із вулиці. Катя була вражена радістю і вирішила приховати цю знахідку від батьків.
«Ти така маленька і смішна, — говорила Катя собачці. — Я тебе назву Сніжка! Ми будемо гратися і разом бути найкращими друзями.”
Проте, коли Сніжка почала гавкати вдень, батьки почули цей справжній собачий голос. Вони стали шукати, де це гавкає, і знайшли маленьке цуценя.
«Катю, що це за чудо?» — здивувалися батьки.
Катя пояснила, як вона знайшла Сніжку та як вони вже стали найкращими друзями. Батьки побачили, як Катя гарно доглядає за цуценям, яке тепер стало частиною їхньої великої і щасливої родини.
І відтоді вони разом гуляли в парку, виконували трюки та разом веселилися. Святий Миколай, хоч і не приніс справжню собачку, допоміг Каті знайти свого вірного друга, і це стало найкращим подарунком для її щасливого життя.
Казочці кінець!
Залишити відповідь