Головна » Сова та Коник-стрибунець

Сова та Коник-стрибунець

Казка на ніч. Сова та Коник-стрибунець
5
(6)

Опис казки: Сова та Коник-стрибунець

Це казка про хитру сову, яка зловила дурного коника-стрибунця, що заважав їй спати своїм цвіріньканням. Вона залестощила його, пропонуючи йому нектар, і проковтнула його. Казка навчає нас не вірити лестощам.

Читайте казку на ніч: Сова та Коник-стрибунець

Ти, напевно, уже знаєш, що сови зазвичай сплять удень. Але як тільки настає темрява, вони вилітають зі своїх гнізд, з криком «У-у-у-у», щоби полювати на свою улюблену їжу, як-от комахи, жаби та миші.

Колись давно жила одна сова, яка стала дуже злою на свою старість. Їй зовсім не подобалося, якщо якісь шуми заважали її щоденним снам. Одного сонячного дня, вона спала солодко у своєму гнізді, всередині дупла, коли щось її розбудило.

Це була радісна пісня коника-стрибунця, яка трохи нагадувала цвірінькання. Але для неї це звучало жахливо. Вона виставила свою голову з отвору в дереві та одразу побачила коника-стрибунця, який робив весь шум.

«Зникай звідси негайно» наказала вона конику-стрибунцю, «Будь ласка, дай старій сові спати спокійно!»

Сова помаранчевого кольору виглядає з дупла. Коник-стрибунець зеленого кольору сидить на гілці дерева.

Коник-стрибунець припинив своє цвірінькання на мить та сказав, що він має повне право цвірінкати, де йому подобається, адже це те, що роблять коники-стрибунці. Тож він знову почав цвірінкати, тільки цього разу ще голосніше, ніж раніше.

Стара сова знала, що, мабуть, не дуже добре вступати в суперечку з коником-стрибунцем. Адже був день, і вона не могла його добре бачити, оскільки очі сови краще працюють вночі. Тоді вона раптом мала ідею.

«Ну, чудовий цвіркуне,» сказала вона добрим голосом, «здається, я вже прокинулася і знаєш, через деякий час твоє цвірінькання починає звучати дуже гарно для мене. Тож я посиджу тут і насолоджуся твоїм чудовим співом. О, я щойно згадала, що тут у моєму дуплі я маю смачний нектар. Я вважаю, що він зробить тебе співати ще красивіше, ніж будь-який коник-стрибунець, який коли-небудь жив. Чому б тобі не зайняти сюди й не скуштувати трохи?»

Ой лихо, дурний коник-стрибунець повірив усім словам і був дуже зворушений, думаючи, що його спів може бути красивішим, ніж у будь-якого іншого коника-стрибунця. Тож за кілька стрибків він опинився поруч зі старою совою. Тепер, звичайно, вона могла його добре бачити й одним швидким рухом проковтнула його.

Сова сидить на гілці з ногою коника-стрибунця, що стирчить із її рота.

А мораль цієї казки така, що не слід завжди вірити лестощам, адже може бути прихована причина для них.

Кінець

Як Вам казочка?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 5 / 5. Кількість голосів: 6

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю казку!

Теги казки:

Поділітися казкою: Сова та Коник-стрибунець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *