Головна » Загублене кошеня

Загублене кошеня

Загублене кошеня. Казка на ніч для дітей про собачку та котика
4.5
(52)

Зміст казки для дітей: Загублене кошеня

Допитливий Барсик і його господиня Оленка знаходять загублене кошеня Мурчика в парку. Разом вони допомагають Мурчику знайти його дім, відкриваючи для себе справжню цінність дружби й доброти.

Читайте онлайн українською казку: Загублене кошеня!

Жила-була маленька собачка на ім’я Барсик. Він був дуже допитливим і веселим цуценятком. Барсик жив у маленькому будиночку разом зі своєю господинею Оленкою. Вони були найкращими друзями.

Одного теплого літнього вечора Барсик і Оленка вирішили піти на прогулянку до парку. Вони любили проводити час разом, гуляючи по зеленій траві і граючись м’ячиком. Барсик був дуже щасливим, коли міг бігати на волі й обнюхувати всі квіти на своєму шляху.

Під час прогулянки Барсик побачив щось дивне в кущах. Він почув, як щось там шарудить. Допитливий цуценя побіг туди, щоби подивитися, що це таке.

— Барсику, стій! — покликала Оленка, але було пізно. Барсик уже занурився в кущі.

Через кілька хвилин він повернувся з маленьким кошеням на ім’я Мурчик. Мурчик виглядав дуже наляканим і голодним. Барсик почав гратися з новим другом, намагаючись його заспокоїти.

— Привіт, ти звідки тут взявся? — запитала Оленка, нахилившись до кошеняти.

— Мяу, мене звати Мурчик, — тихо промовило кошеня. — Я загубився і не можу знайти дорогу додому.

Оленка вирішила допомогти Мурчику. Вона знала, що не можна залишити маленьке кошеня саме на вулиці. Вони разом із Барсиком відправилися шукати його дім.

Барсик і Мурчик йшли поруч, а Оленка уважно дивилася навкруги, шукаючи підказки, де може бути дім кошеняти. Вони запитували перехожих, чи не бачили вони Мурчика раніше.

— Вибачте, ви не знаєте, де живе це кошеня? — питала Оленка в кожного, кого зустрічала.

Нарешті, одна добра бабуся сказала:

— Я бачила його вчора біля великого червоного будинку на розі вулиці Садової.

Оленка, Барсик і Мурчик поспішили туди. Коли вони дійшли до будинку, Мурчик радісно запищав:

— Це мій дім! Дякую вам!

Батьки Мурчика дуже зраділи, коли побачили свого маленького загубленого сина. Вони подякували Оленці та Барсику за допомогу й запросили їх у гості. Вони всі разом пили чай і їли смачні пиріжки, а Барсик і Мурчик гралися у дворі.

З того часу Барсик і Мурчик стали найкращими друзями. Вони часто зустрічалися і гралися разом, допомагаючи один одному в усіх пригодах.

І так, завдяки доброті і дружбі, Барсик і Мурчик знайшли нових друзів і багато веселих моментів.

На добраніч, діточки. Нехай вам сняться найкращі сни про добрих друзів і захоплюючі пригоди.

Кінець!

Як Вам казочка?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Середня оцінка: 4.5 / 5. Кількість голосів: 52

Голосів поки немає! Будьте першим, хто оцінить цю казку!

Категорія казки:

Поділітися казкою: Загублене кошеня