Короткий опис казки:
Казка про скупаря Гаврила, який сховав золото в саду, але втратив його й зрозумів, що справжня цінність не у накопиченні, а в добрих вчинках.
🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇
Читайте казку: Скарб, який нічого не вартий
У затишному селі на пагорбі жив чоловік на ім’я Гаврило. Він мав невелику хату з садом і вважався людиною заможною, хоча ніхто ніколи не бачив, щоб він щось купував або витрачав гроші. Гаврило був скупарем.
Одного разу він вирішив, що його золото найкраще зберігати у таємному місці. Він викопав яму в своєму саду, заховав там скарб і щоранку ходив його перевіряти. Гаврило розгрібав землю, витягував золото і довго перераховував монети, насолоджуючись блиском багатства. Потім акуратно закопував яму назад.
Та за Гаврилом почав спостерігати хитрий і допитливий чоловік на ім’я Остап. Він помітив, як кожного дня Гаврило йде до одного й того ж місця, і здогадався, що там захований скарб. “А що як і мені туди зазирнути?” — подумав Остап.
Однієї тихої ночі, коли всі спали, Остап взяв лопату, прокрався в сад Гаврила і викопав золото. Він швидко забрав його і зник у темряві.
Вранці, як завжди, Гаврило прийшов до ями, але, розкопавши землю, не знайшов нічого. Його охопив відчай.
— Ой, горе мені! Моє золото! Моє дороге золото! — голосив він, хапаючи себе за голову.
Ці крики почув сусід, старий мудрий дід Семен, який саме йшов повз сад. Він підійшов до паркану й запитав:
— Що сталося, Гавриле? Чому ти так плачеш?
— Мене обікрали! Моє золото! Хтось украв його з ями! — відповів Гаврило, ледве стримуючи сльози.
— Гм… А для чого тобі було його ховати? — здивувався Семен. — Ти міг тримати його вдома і витрачати на те, що потрібно.
— Витрачати? — вигукнув Гаврило, наче ображений. — Я ніколи його не витрачав! Воно було занадто цінне, щоб його використовувати!
Семен усміхнувся, нахилився й підняв великий камінь.
— Якщо так, — сказав він, кидаючи камінь у яму, — накрий це місце землею. Камінь буде тобі таким самим корисним, як і твоє золото.
Гаврило застиг, не знаючи, що відповісти. Він зрозумів, що його багатство не мало жодної цінності, якщо він ним не користувався.
З того часу Гаврило почав розумніше ставитися до своїх грошей. Він почав допомагати сусідам, купувати потрібні речі і навіть роздав частину свого багатства на добрі справи. Так він нарешті зрозумів, що справжнє багатство — це не те, що зберігаєш, а те, чим ділишся.
Кінець!
Слухайте аудіоказку: Скарб, який нічого не вартий
Мораль казки
Багатство не має цінності, якщо воно лежить без користі. Тільки тоді, коли ми ділимося та використовуємо його на добрі справи, воно стає справжнім скарбом. Скупість призводить до втрат, а щедрість — до щастя та поваги.
Запитання до казки
- Чому Гаврило щодня ходив до саду?
- Хто вкрав його золото і як він це зробив?
- Що сказав дід Семен і чому його слова були мудрими?
Наприкінці можна замислитися: справжнє щастя полягає не у володінні скарбами, а у вмінні ними ділитися. Бажаємо кожному знайти своє справжнє багатство в добрих справах!