Парасолька, що мріяла літати

Короткий опис казки:

🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇

Читайте казку: Парасолька, що мріяла літати

На балконі старого будинку, серед квіткових горщиків і забутої лійки, жила собі парасолька. Вона була дуже гарна — різнокольорова, з червоними, синіми, жовтими й зеленими смужками, що переливалися, коли на них падали сонячні промені. Колись її часто брали на прогулянки — у дощові дні вона розквітала, мов веселка, і радісно шелестіла на вітрі.

Але тепер її ніхто не кликав. Дощів не було, а коли вони нарешті прийшли, господарі вже мали нові парасольки — модні, однотонні, одна навіть із прозорого пластику. Про стареньку парасольку забули. Вона стояла в кутку балкона, злегка припорошена пилом, і сумувала, спостерігаючи, як листя кружляє за вікном.

— От би й мені полетіти, — прошепотіла вона тихенько. — Я така легка, я змогла б! Але хто ж розкриє мене?..

Осінь розмалювала дерева золотом і багрянцем, і одного дня піднявся сильний вітер. Він гойдав гілки, крутив листя у повітрі й свистів у щілинах між балконними поручнями. І раптом — шурх! — вітер підхопив стареньку парасольку, розкрив її, і вона злетіла!

— Ой, я лечу! Я справді лечу! — радісно вигукнула парасолька, кружляючи високо над дахами.

Місто внизу було сіре від дощу, люди бігли, прикриваючи голови сумками й газетами. І тут парасолька згадала, як це чудово — бути потрібною. Вона нахилилася й полетіла до першого, кого побачила.

На зупинці стояла жінка з великими пакетами, а поруч її донечка — дівчинка в рожевому пальтечку.

— Мамо, ми промокнемо! — сказала дівчинка.

Але саме в ту мить над ними плавно опустилася різнокольорова парасолька.

— О! Звідки вона? — здивувалася мама. — Немов із неба впала!

Вони сховалися під нею, і парасолька щасливо зашелестіла, почувши знайомий звук крапель. Вона ніжно гойдалася, ніби обіймала своїх нових друзів, а коли вони добігли до дому, порив вітру підхопив її знову і поніс далі.

— Дякуємо! — крикнула дівчинка, але парасолька вже летіла над дахами, блискуча й легка, як пір’їнка.

Того ж вечора вона побачила хлопчика на імені Артем, який поспішав із гуртка. Надворі лило як із відра.

— Ой, ну чому я знову забув парасольку! — бурмотів він, затуляючи голову капюшоном.

І раптом — ф’ююю! — яскрава парасолька опустилася прямо йому на плечі. Артем підняв очі й розсміявся:

— Дякую, що прилетіла! — сказав він.

Вони разом дійшли до будинку, а парасолька слухала, як хлопчик розповідає про школу й малювання, і щиро раділа. Коли він переступив поріг, вітер підняв її знову.

І полетіла вона далі — допомагати тим, хто цього потребував. Одного разу біля дитячого майданчика вона помітила двох дітей — Софійку і Максима. Вони гралися в пісочниці, а потім раптом почався дощ. Діти розгубилися, не знаючи, куди бігти.

— Швидше, Максимчику, ми промокнемо! — крикнула Софійка.

— Почекай, дивися! — вигукнув хлопчик. — Щось летить!

І справді, прямо з неба плавно спускалася та сама різнокольорова парасолька. Вона розкрилася над ними, і дощ раптом став веселим — не холодним і неприємним, а добрим, як осіння пісня.

— Вона чарівна! — прошепотіла Софійка.

— Мабуть, так! — усміхнувся Максим.

Вони бігли додому, тримаючись за ручку парасольки, а вона радісно підспівувала краплям дощу. Коли діти вже зайшли у свій двір, вітер обережно розкрутив її й підняв угору, вище, вище — до самих хмар.

Так парасолька літала над містом, допомагаючи всім, хто потрапив під несподіваний дощ. Люди дивувалися, діти махали їй руками, і всі говорили:

— Дива трапляються!

А парасолька просто раділа, що знову потрібна. Адже коли тебе забули — це не кінець. Завжди знайдеться день, коли хтось згадає, і ти зможеш зробити добру справу.

І тепер, коли на вулиці крапає дощик, діти дивляться у вікно і кажуть:

— Мамо, треба взяти парасольку, щоб вона не сумувала!

А якщо раптом вас застане дощ зненацька — не сумуйте. Погляньте в небо. Може, саме тоді до вас прилетить та сама чарівна різнокольорова парасолька, що мріяла літати й завжди приходить на допомогу.

Кінець!

❤️ Читайте казки ще зручніше у додатку! ✨

❗Важливо❗Зараз ви можете отримати доступ до додатку безкоштовно!

Слухайте аудіоказку: Парасолька, що мріяла літати

Запитання до казки

1. Чому парасолька сумувала на балконі?
2. Кому вона допомагала під час дощу?
3. Що потрібно робити дітям, щоб їхня парасолька не сумувала?

Мораль казки

Навіть старі речі можуть бути потрібними, якщо в них живе добро. Парасолька навчилася, що щастя — у допомозі іншим. Не важливо, чи тебе забули — головне не втратити бажання робити добрі справи. І тоді вітер життя обов’язково підніме тебе вгору.

Нехай ця добра історія нагадає всім: навіть невеличка допомога робить світ теплішим. Бажаємо вам яскравих барв, затишку й теплих дощів разом із вашою улюбленою парасолькою! ☔💛