Жив собі кіт на ім’я Тимко. Він був хитрим і швидким мисливцем, через що всі миші в коморі боялися навіть висунути носа зі своїх нір. Тимко чатував на кожному кроці, а його гострі пазурі завжди були напоготові. Зрештою, миші так злякалися, що вирішили зовсім не виходити зі схованок.
Такий стан справ не влаштовував Тимка. Він вирішив діяти хитрістю. Одного дня кіт виліз на полицю і зачепився лапою за мотузку, звисаючи головою вниз. Він завмер, прикинувшись неживим.
Миші боязко визирнули з нірок. Вони довго придивлялися, а потім почали перешіптуватися:
— Мабуть, він потрапив у пастку і більше нам не загрожує! — вигукнула одна миша. — Це чудова новина! — підхопила інша. — Треба святкувати!
І тільки-но миші вибігли на підлогу, як Тимко різко відпустив мотузку і кинувся на них. Декілька мишей встигли врятуватися, але трьох він таки зловив.
Миші знову забилися в нірки і ще більше боялися виходити назовні. Але Тимко не збирався здаватися. Він вигадав новий підступний план: обвалявся у борошні й ліг у кутку комори, прикидаючись купкою борошна.
Миші знову виглянули зі своїх схованок. Більшість не наважувалася підійти, але молодші, які ще не знали про всі котячі хитрощі, почали поволі наближатися.
Раптом з нірки визирнув старий пацюк Гордій. Він прожив довге життя, бачив багато пасток і мав обгризений хвіст — пам’ять про минулі небезпеки. Він пильно подивився на білу купку в кутку, знизав плечима і голосно мовив:
— Не довіряйте тому, що бачите! Це не купа борошна, а наш старий ворог Тимко. Він може змінювати свій вигляд, але натура його не зміниться. Тож тримаймося подалі!
Молодші миші кинулися назад у нірки, а Тимко, зрозумівши, що його викрили, сердито махнув хвостом і пішов шукати іншу здобич.
Кінець!
Мораль: Розумні не потрапляють у ту саму пастку двічі.
За основу казки взята байка Езопа “Кіт і старий Щур”.
Залишити відповідь