Короткий опис казки:
Це казка про дівчинку Соню, яка не любила зиму, та маленьку сміливу сніжинку-Хрустинку, що вирішила змінити її думку. Разом вони відкривають красу зими, веселощі снігу та чарівність зимових свят.
🎧 Також Ви можете прослухати аудіоказку в кінці сторінки 👇
Читайте казку: Хрустинка – перша сніжинка зими
У невеликому місті жила дівчинка Соня — добра та весела, але зиму вона терпіти не могла.
Вона повторювала:
— Зима — це холодно, нудно й незручно. Морозець щипає щічки, сніжинки лізуть у вушка, не погуляєш довго на вулиці. Хай би завжди було тепло!
Одного вечора, наприкінці листопада, Соня загадала бажання:
“Хай зима цього року не приходить…”
І дивним чином її бажання здійснилося:
осінь затрималася, стала лагідною й теплою, а 1 грудня пройшло без жодної сніжинки.
А тим часом високо в хмаринці мешкала маленька перша сніжинка — Хрустинка.
Саме вона щороку відкривала зимові ворота. Але цього разу зима не могла початися: земля була теплою, повітря — осіннім, і жоден сніжок не наважувався падати.
Дізнавшись, що причина у бажанні однієї дівчинки, Хрустинка вирішила діяти.
Вона була маленькою, але дуже сміливою.
Увечері, коли Соня гуляла з мамою, Хрустинка тихесенько спустилася й торкнулася її носика.
Соня здригнулася:
— Ай! Я не люблю сніжинок! І зиму не люблю! Вона холодна і нецікава!
Хрустинка не образилася. Вона заговорила тоненьким, срібляним голосом:
— Соню, а ти знаєш, що зима — це не тільки мороз?
Це ялинки, гірлянди, казкове світло, подарунки, Святий Миколай, Різдво, санчата, сніжки та зимові ігри.
Це час сміху й теплих рукавичок!
— Але ж холодно! — буркнула дівчинка. — Морозець щипає щічки. Сніжинки сипляться в обличчя. Я мерзну!
— Тоді давай домовимося, — лагідно запропонувала Хрустинка. — Ти тепло вдягатимешся, а я попрошу Зиму бути ніжнішою.
Але зима обов’язково повинна прийти. Без неї земля не відпочине, дерева не заснуть, а діти втратять найвеселішу пору року!
Соня замислилася й тихо сказала:
— Ну… добре. Але тільки якщо зима буде доброю.
— Домовилися! — зраділа Хрустинка. — Я все передам нашій Зимі!
Того ж вечора Хрустинка повернулася до хмаринки, а Соня лягла спати.
На ранок дівчинка прокинулася й… ахнула.
За вікном сяяв білий-білений світ.
Падав пухнастий сніг.
— Ой… ні… знову ця зима… — зітхнула Соня.
Але щойно вона вийшла надвір, друзі покликали її кататися, грати в сніжки, будувати фортецю. І вже за кілька хвилин Соня сміялась так голосно, що аж мороз на вікнах танув.
Вона зрозуміла: зима — чудова. Весела. Мила. Казкова.
Дівчинка підняла голову до неба і прошепотіла:
— Хрустинко, дякую тобі. Ти навчила мене любити зиму.
І в ту ж мить на її долоньку впала одна-єдина сніжинка.
Це була Хрустинка.
А тепер, любі дітки, подумайте й скажіть:
а як сильно ви любите сніг?
Якщо ви полюбите зиму так само, як полюбила її Соня,
то, можливо, наступного разу, коли білий сніг почне тихенько падати з неба, саме вам на носик тихесенько приземлиться справжня сніжинка-Хрустинка — та сама, що врятувала зимову казку.
Бажаю всім гарних свят, теплого настрою та солодких снів!
❤️ Читайте казки ще зручніше у додатку! ✨
❗Важливо❗Зараз ви можете отримати доступ до додатку безкоштовно!
Слухайте аудіоказку: Хрустинка – перша сніжинка зими
Мораль казки
Зима може здаватися холодною, але в ній приховано багато радості, пригод і теплих моментів. Важливо не боятися нового й дивитися на світ із цікавістю. Коли ми відкриваємо серце для змін, вони можуть подарувати нам справжню казку. А дружба та доброта здатні зігріти навіть найпохмуріший день.
Запитання до казки
- Чому Соня не любила зиму на початку історії?
- Як маленька сніжинка-Хрустинка переконала дівчинку, що зима може бути веселою?
- Що змінилося в Соні після того, як вона вийшла гратися з друзями на сніг?
Пам’ятайте, що казки вчать нас бачити красу навіть у холодних днях. А можливо, саме сьогодні десь поруч із вами народжується своя маленька Хрустинка, яка принесе нову зимову пригоду. Бажаю тепла, усмішок і чарівних зимових відкриттів!